Квітка життя
це не просто форма. Це формула.
Я створювала її, наче молитву. У тиші. У вдячності. У зосередженні. Це була не стільки творчість, скільки вхід у стан.
Кожне перехрестя, кожна лінія — це зв’язок. Між мною і світом. Між людьми. Між минулим і майбутнім. Між тінню і світлом.
Цей символ мене завжди захоплював: він досконалий, живий, пульсуючий. Його не треба розуміти. Його треба відчути.
І я хотіла, щоб ця робота стала місцем, куди можна просто дивитися. І ставати спокійним.
«Квітка життя» — сакральний геометричний символ, який у виконанні Lunasvit перетворюється на просторовий медитативний портал.
Тут немає фарб — лише світло. І саме воно створює форму.
Витончені дуги, що перетинаються, утворюють візерунок, в якому немає початку й кінця. Від цього погляд не просто тоне, він заспокоюється.
Стрази не просто блищать, вони утворюють вібрацію. Це вібрація життя в його чистому, нескінченному прояві.
Це картина-мантра. Це архітектура душі.
І той, хто здатен зупинитися перед нею, той зупиняє в собі хаос.
А потім була «Спокій природи». Робота, в якій Lunasvit залишила геометрію і пішла до чогось ще глибшого: того, що не вимірюється, а відчувається шкірою, диханням, серцем.